Торгівля людьми

          Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.

          У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.

          Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої ​​гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.

          Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,

• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,

• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,

• використання у військових конфліктах,

• залучення до злочинної діяльності,

• трансплантація чи насильницьке донорство,

• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,

• залучення в боргову кабалу,

• використання шантажу, погроз, насильства.

          Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;

• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;

• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;

• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;

• примушували відпрацьовувати вигадані борги;

• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;

• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;

• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;

• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії. 

          Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;

• жителі сільської місцевості;

• люди, які мають низький рівень доходів;

• особи, що працюють за кордоном нелегально;

• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;

• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;

• особи, які працюють у сфері розваг;

• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;

• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.